Причини мого вигнання з Росії



Дорогі друзі!

Це вже третій день мого перебування в Японії після вигнання з Росії. Я вже трохи заспокоївся і можу розповісти про примхи моєї долі, що може торкнутися й інших місіонерів, що знаходяться в "чорному списку".

У червні поточного року у своїй офіційній заяві ієрархія Православної Церкви звинуватила католиків у "надмірній активності" і залученні корінних росіян до католицизму. Автор цього документу, єпископ Православної Церкви Кирило заявив, що Росія не має потребу в місіонерах, оскільки більшість віруючих - це православні, а ми, католики, нібито займаємося прозелитизмом, і це є великою проблемою Московського Патріарха Алексія II. У вище згаданому списку можна знайти імена католицьких священиків, черниць і місіонерських організацій. Моє прізвище теж було внесено в цей список. Єпископ Кирило говорив про моє "неприхильне інтерв'ю" навесні 2000 року, у якому я розповідав глядачам Камчатського телебачення про те, що в 988 р. Русь прийняла водохрещення від Всесвітньої (тобто єдиної) Церкви. Цей факт, нібито, був своєрідним шоком для місцевих жителів, у яких відсутні знання з приводу того, що православні і католики дуже близькі один одному. "Змагання", що відбувається в Москві, і є причиною того, що Православна Церква Московського Патріархату воліє мовчати про історичний факт і називати нас, католиків, єретиками. Може це і було однією із причин мого вигнання.

Історія Карафуто... Сахаліну, приходу у Російській Федерації поблизу Хоккайдо, у якому я перебував останні 3 роки, має католицьке минуле, пов'язане з Японією. Міссіонери прибували сюди з Хакодате і Саппоро. Єпископ Мазур призначив мене істориком єпархії, тому я почав цікавитися минулим і виявилося, що в часи приналежності до Японії (1905-1945) на Сахаліні працювало 34 священики. Більшість з них - це францисканці: до складу першої групи увійшли французи, потім - німці, а остання група складалася з польських і японських священиків. Аж до грудня 2000 р. єпископ Петер Інуши був Апостольським Префектом Сахаліну (Карафуто), і оскільки католицька спільнота була знищена в 1948 р. (діяльність відновлена в 1992 р. корейськими міссіонерами з Тэгу), влада Російської Федерації ніколи нею не цікавилися. Тільки після передачі канонічних повноважень у руки Іркутську (від єпископа Інуши єпископу Мазуру) почалися непорозуміння і проблеми. В усіх своїх документах єпископ Іркутська фігурував як єпископ "Східного Сибіру і Карафуто". Тому хтось у Москві звернув увагу: він хоче передати Сахалін у руки Японії. З католицької точки зору, Ватикан цілком визнає приналежність Сахаліну до Російської Федерації: єпископ Іркутська Іржі Мазур виконує повноваження глави Сахаліну замість японського єпископа. Дотримуючись традиції, новоспечений єпископ продовжував називати Сахалін Карафуто без будь-яких політичних мотивів. З цього приводу в січні - квітні поточного року я був запрошений у МВС, у суд і бюро імміграції з метою пояснення ситуації, що склалася. Я попередив єпископа Мазура, що російські влади наполягають на використанні назви "Сахалін": згодом 10 квітня Ватикан підкорився цій вимозі. На жаль, і цього не вистачило: 19 квітня єпископ Мазур був вигнаний з Росії і,мабуть, саме тому та ж доля спіткала мене 10 вересня. От тільки це все - "мабуть". Бюро імміграції стверджує, що кожна країна має право відмовити деяким іноземним громадянам у можливості перебування на її території. Ватикан протестує, але, на жаль, безрезультатно. На сьогоднішній день я є одним з 5 священиків, вигнаних з Росії без офіційного пояснення. Різниця в тім, що попередні священики мали візу на рік чи тимчасовий дозвіл, я ж перебував на території Російської Федерації протягом 10 років і в 2000 році одержав дозвіл на постійне місця проживання до 2005 року з можливістю громадянства в 2003 р. Юристи пояснили, що цей дозвіл може анулювати тільки суд. Саме тому вважаю свою ситуацію винятковою і звертаюся до представників Захисту Прав Людини з проханням розглянути мою проблему. Мені відомо, що в багатьох японських єпархіях діють комісії "Справедливість і Світ". Так само, як і Архієпископ Москви, я сподіваюся, що вони можуть співробітничати з іншими організаціями Захисту Прав Людини. В офіційній заяві бюро імміграції в Хабаровську якийсь чиновник стверджує, що 2 місяці назад я одержав розпорядження не повертатися в країну, але в дійсності ніхто не анулював мою візу, а мій квиток з Нігаты в Хабаровськ був дійсний.

Є ще одна можлива причина. Католики мають багатьох добродійників в інших країнах, що дало їм можливість побудувати нові храми в Росії. Московський же Патріархат, що знаходиться у протилежній ситуації, побудував менше церков. Я належав до числа людей, завдяки яким у центрі Сахаліну був побудований чудовий храм, і можливо, це вплинуло на рішення про миє вигнання. В часи монархії, коли Православ'я було офіційною релігією, католикам не дозволяли будувати храми, що були б вище православних... Як не дивно, саме так було. Мабуть, Православна ієрархія бажає відновити такий порядок.

Нарешті, я хочу подякувати моїх японських друзів, особливо єпархію Йокогама за гостинність, допомогу і турботу. 10 років тому перший демократично обраний президент Польщі Лех Валенса сказав, що його мрією є перетворити Польщу в другу Японію. У ці важкі дні саме Японія стала для мене другою Польщею.

Дякую Вам усім. Хай благословить Вас Господь за Ваше співчуття і допомогу, надані російським католикам.


О. Ярослав Вишневський,

Кавасаки-асада-чо 4-8-13, Японія