×

Попередження

EU e-Privacy Directive

This website uses cookies to manage authentication, navigation, and other functions. By using our website, you agree that we can place these types of cookies on your device.

View Privacy Policy

View e-Privacy Directive Documents

View GDPR Documents

You have declined cookies. This decision can be reversed.

Росія - Батьківщина моя



1. Зі Святих Воріт почну оповідання, адже так буде дуже ностальгічно
Й правильніше, для того, хто з Вільнюсом зв'язав свої думки,
Хто від Адама Міцкевича почерпнув, як у джерелі, води.
Тому спрямуємо в тім напрямку, звідки по-звірячому викинули.

2. Є жарти злі на цю тему, говорять: раніше ганяли ляхів
На кінець Світу пішки й у кайданах, у Сибір, Сахалін, на Камчатку,
Гнали на Волгу, хто поменше провинився гнали на Кавказ й у Казахстан.
І хоча міра змушена, вітчизною стала Русь для багатьох.

3. Нині народ скрізь прокинувся, хочуть історію свою знати
Ті, що після перебудови повірили у волю, правду, гласність.
Повірили теж, що вільно можна повернутися у свої храми,
Багатьох священиків побажали, ті що про Бога знати не знали.

4. Відкрилися храми в Україні, в Білорусії, у Казахстані,
Росія бариться, все-таки потрібно, якщо вже слово висловлене.
Є Православний світ наочно, пишні цибулини всюди.
Є мінарети де-не-де, молитовні будинки, зустрічаються й синагоги.

5. Щоб костьол повернути в Росії сотню або більше довідок треба,
У Москву поїздки до великих чинів, або ж у суд подати.
Говорять хабар кращий спосіб, але хто ж знає кому дати.
Давати почнеш - кінця не буде, насправді: звідки взяти.

6. Люди віруючі небагаті й беззахисні, дивно, що де-не-де залишилися,
Дітей своїх, затятих атеїстів, на подвиг частенько агітували.
Траплялося теж, і секретні служби настояли, що храм повернуть:
Навіщо, не знаємо. Знаємо, що світу треба довести, що мати Росія гарна.

7. Отож усі трудяться в Росії: американські мормони, є єговісти,
Є Харе Крішна, Біле Братерство, пан Мун, Аум Сінрікьо!
Тільки католики сплять... спить православ'я, сплять іудеї, спить мусульманство,
Лише повільно серед суперечок де-не-де новий храм відкриють.

8. Лише іноді з країни ляхів приїде хтось шукати поляків.
Дозволять теж шукати німців, можна кавказців і прибалтів.
Ватикан бариться, щоб не зірвати екуменічних діалогів.
Є два єпископи в Росії, будуть приїжджі ксьондзи.

9. Зрештою почнуть приїжджих, як інші секти, спостерігати.
Була релігія марною, нині придасться: либонь!
Приїхали з усього світу, буде забава для чекістів.
І ось викинутий я пригадую ігри ці, словом одним: безглуздо.

 

Білорусь


1. Везе кибитка сучасна двох ксьондзів, одягнених у ряси,
Дивно адже влітку ніхто не ризикне ходити в чорному.
Так, дивно адже й те, що кибитка їде за кордон.
Все ще існує край генсеків, хоча вже дев'яностий рік.

2. Бачив я собак серед колючки, що обнюхують знизу весь состав
І пригадував військові фільми, що в дитинстві дивився зі страхом.
Здавалося їдемо коротким шляхом з Бєлостока в місто Гродно,
Все-таки перетнули поріг іншого менталітету.

3. Те, що ти ворог, без слів зрозуміло, серед тисячі питань:
Навіщо в дорогу взяли кадило, розарій і свічки,
І до того ж не можна мати рублів більше 34,
Але ми везли напевно сотню, хіба це досить?

4. Митник виявився другом, все зайве викреслив зі списку
І порадив мовчати про зайвий вантаж.
Так зрозумів я, що серед ворогів є й секретні друзі
У країні безбожній, у якій Бога люблять, але мовчать.

5. Таксистів багато й усі охоче везти поляків пропонують,
Потрібні лише гроші будь-якої валюти, щоб у будь-яке місто потрапити.
У нас рублів було обмаль, хоча священики, але бідні.
Диаконами ставши, чекаємо кінця навчання, поки що канікули останні.

6. От чому пішки зважилися йти в єпископський будинок,
Вежі помітили заздалегідь, коли проходили контроль.
Палац владики за Німаном: хатка на курячій ніжці -
Все як у книгах Пані Елізи, начебто зупинився час.

7. Гаряча вода в самоварі, правда він нині електричний.
Єпископ діє як Робак: бернадинець чернець і лицар заодно.
Військо його: волонтери із всієї Європи хочуть підтримати, подивитися,
Чи зможе він насправді , іскорку віри знову запалити?

8. Я теж, хоч соромно зізнатися, таким зівакою виявився.
Та ба, Індурський прихід довірив нам владика,
Щоб користь принести... погодували салом, часником і медом,
Кунігас Жиліс теж додав цепелін литовських.

9. Господарок багато на квартирі, будинок охороняє Бернадетта.
Просторо живе єзуїт Жиліс, ніж сестри й владика.
Там оселилися два диякона, щоб читати заупокійну молитву.
Разом з хором органістів ведуть обряди дуже голосно.

10. Отець Жиліс завжди в дорозі, знімає багато подій:
Як освячується костьол, і як проходить обряд відкриття.
Гнезно й Піски, Берестовиця, Могильов, Гомель, Мінськ кафедра.
Похід воістину тріумфальний, наш вождь без армії, але переможець.

11. Петро (другий диякон) весь час з владикою, я відспівую на приході.
Трохи нудно, але терплю, знаючи, що вечір винагородить.
Діти забруднені, часом у черевиках або босоніж
Сміло приходять біля храму гратися в «польське багаття».

12. Те, що побачив я біля Гродно, що пережив семінаристом,
Побачив знову, відразу ж прийнявши сан священний.
Папа нам у Польщі говорив про Декалог дуже виразно
І екуменізм підніс, давши Болеславу нам в «патронки».

13. Мали службу у Волковиську, в Індурі, Плєбаноцах,
Але непорівнянні Святі Ворота, дали нам смак священства.
І добрий лагідний хор людей маленький, без стовпотворіння.
Було варто читати книжки Міцкевича сто разів, щоб раз побачити.

14. Тим часом у Різдвяний час полювали хлопці
Біля Гродно й Бєловежі, ті, що розділили Радянську Країну,
Тому що ділили Польщу зовсім в інший час... шкода Горбачова.
Друг Єльцин кращим в той момент здавався.

 

Бебжа


1. Тим часом я вивчав мистецтво мистецтв: священство!
Найцікавіше місце Долистово, Батьківщина отця Семененки.
Тут мої долі зійшлися з Адамом і багато думав я про це
І ще більше трудився як всі священики в глибинці.

2. Дах пофарбували й хрести, тверезості вчили в селі Забєлє,
У Монюшках жили шляхтичі й у Вроцені по-сусідськи
Микуцин п'є, є розведені й чужинці колгоспні,
Добре простий народ побачити вдома, колядуючи й у Новий рік.

3. По селах скитався на велосипеді, або авто по черзі,
Дарували мені радіо й полку, 10 молитовних ослонів,
Запитали в мене один раз, коли вести в Росію буду меблі свої,
Але я сміявся в душі, адже все моє я вміщу в сумці.

4. Дуже чекав я того моменту, коли дозволять мені виїхати,
І заповнював я час очікування поїздками в Литву,
І дивувалися папи, мами, навіщо дітям ці поїздки.
Але ж навесні був ревізит, приїхали до нас теж діти.

5. Приємно було подивитися, як після падіння Імперії,
Могли приходи зустрітися, що за межею, але по-сусідськи
Жили настільки довго в Забєлє, Вроцені, Монюшках,
І навіть суперечка виникла велика, кому дати дітей на ночівлю!

6. Із Шальчининкай була група і я помітив як зворушливо
Одна столітня сестра, коротко перед смертю
Зустріла онучку своєї литовської учениці в Долистово,
Прізвище тієї внучки пані Бучко, імені сестри не пам'ятаю.

 

Ростов


1. Кинула мене доля далеко, і наш владика вже не в Гродно,
Рік дев'яносто другий і ми зустрічаємося в Ростові.
Людей отут купа як у Варшаві, але віруючих трошки,
Три церкви є в православних, у нас лише тільки побажання.

2. Азов або Аксай, тобто червоний (здається турецькою)
Ім'я Азак, князь татарський, використав вождь Орди Золотої
Батайськ - болото, Еліста - пісок монгольською, Дон - вода
В осетинському діалекті Танаїс - Тана, смерть грецькою.

3. Ці назви повторював я: Чалтир, Армавір і Кагальницька,
Щось з вірменського, щось із Хазарського - мови Караїмів,
Нахічевань, хіба не красиво (вірменська частина Ростова) -
Варто побувати хоча б місяць, сім років мені Бог приготував.

4. І сказав я можливо: худі всі роки ці,
Але нині не знаю: стільки подій, паперу не вистачить.
Розповім краще як я приїхав дивитися свій прихід
І як плакав я, і як постився, знаючи, що не впораюся.

5. І Божа Матір, Роза Містики, строго на це подивилася й висохли сльози,
Коли з Її поглядом зустрілися очі мої. Жив я аби тільки як,
З неграми, це перші парафіяни: Ангола, Мозамбік,
Танзанія, Камерун, охоче один з одним зустрічалися.

6. Отож французька й англійська придалися в роботі,
Коли нам було весело, співали португальською.
Не потрібні нам місіонери, строго в Москві нас засуджують,
А я в Ростові був таким, божественна атмосфера.

 

Північнокавказький округ


1. Це не Акерманський степ, хоча представити можна легко,
Вистачить поїхати лише в Калмикію або на півшляху відвідати Сальськ.
І їздити потрібно, адже в Ростові один рік усього працював,
Нині глибинка чекає мене і я радий дуже тій роботі.

2. Коли ми зберемося вдвох або краще вдесятеро там уже прихід можна створити
Так, за законом і щоб жити, я намагаюся дурні приписання знати.
Іноземець я й не дозволять вільно їздити без причини,
Тому вивчаю все, що російських католиків стосується.

3. Таганрог, Батайськ, Новочеркаськ, для Польщі міста величезні.
Для мене - це села, тому що важко мати отут месу й парафіян.
Хата, у ній раніше жили наркомани, кубло як люди говорять -
Отут оселиться священик, сестрам знайдеться будинок подібний.

4. У Ростов потрапив о. Едвард, теж ведмідь литовський, міцний.
Коли помітили нас разом, чиновники від сміху вмирали,
Два типи крайніх габаритів «Павло й Гавел», він міський;
Жив я за рікою, на тій відстані не заважали ми один одному.

5. Але, коли лихо, я його знаходив швидко й він мені терміново допомагав.
Шкода, що обох не полюбила мати Росія й відразу викинула!!!
Шкода, що немає там сестер, про яких ми сперечалися часто:
Де їм працювати в Ростові або по селах скитатися.

6. Вода на перехресті, із цебром, щонайкраще серед ночі -
У день неможливо почерпнути, труби вузькі й стародавні,
Ремонт каплиці в Батайську, ремонт в Азові, у Таганрозі
«Капела» у Ленінградській скромна й роки летять, не наздоженеш.

7. Женучись із кінця в кінець, поїздом або автобусом
Після років чотирьох вирішив я: вистачить! Машину купити б пора!
Коли щасливішим я був, нині не знаю. Мило в живих залишатися,
Спочатку козачки лякали, зараз машина: мій помічник.

8. Росія, мати ти моя, узнав тебе вшир й уздовж,
Яви мені красу твою, яка ти воістину?
Говорять, що тебе неможливо розумом зрозуміти, але тільки серцем,
А серце адже не Москва й не північна столиця.

9. В Пітері був Міцкевич, там декабристів він узнав,
Потім відвідав Кримський степ, як вдячний тобі, Боже,
Що непримусово я туди потрапив, лише для ідеї, цікавості
Зазнав Москву в той момент, коли на постаментах з'явилися Хрести.

10. Я пережив і той момент, коли народилася Семінарія,
Коли боролися за костьол на Малій Грузинській й інші події,
У ті дні скитався по Європі, шукав спонсорів для мріянь.
І хоч утомився, все-таки був щасливий: скитання плід дає.

11. Чорний туман насувався й пісня коротка, лише приспів:
Що католики прозеліти, і що з Росії треба гнати.
Але Єльцин старий усе країною правив, і крик цей гальмував.
Папа листувався з ним, він читав і почитав понтифика.

 

Сибір


1. І от придумав я раптом, що серце Росії в Сибіру -
Там клімат важкий,та люди добрі, їдь не барися, щасливим будеш -
Так говорили мені ростовчани й серце раптом воспряло,
Рік уже дев'яносто восьмий, там новий владика: Єжи Мазур!

2. Був я, побачив, переміг, хоча натерли ніс, оббили морду.
Не козак, не кийок, не аварія, але брат православний Ігнатій Грозний
Побачивши мене по телебаченню на Камчатській землі
Поглядом холодним обійняв, серце ранив і зробив у Москву доповідь!

3. Про те, що Ярослав тягне людей, мучить своїми мовами,
І по телевізору й на радіо й зі сторінок преси виступає.
От прозелітизм, це багато! Вони листівки скрізь носять!
І все несуть, що Святу Русь не православним хрещенням хрестили.

4. Так, так у Києві почався, задовго ніж князь Ярослав
Мудрий адже вмер у той саме рік, коли греки розділили єдину церкву,
І це ім'я я із собою по всьому світу воджу мимоволі,
І коли не дають працювати, сиджу й довгі вірші пишу.

5. Про те як єпископ, той Іркутський, проживаючи на вулиці Волзькій
Відкрив мені залізні ворота своєї квартири на поверсі п'ятому.
Летів я з Ростова 5 годин, з'явився раннім ранком
У Ростові 12 ночі й спати зовсім немає бажання.

6. Стояв листопад в Усольї, ушанували день престольний,
Меса була в одному офісі, 20 чоловік автобус привіз
Єпископ, хоча стомлений, сам сидів він за кермом,
Пошана подвійна адже я проповідь повинен був говорити.

7. Начебто добре я говорив, але тихо (це таємниця віри):
Як же такий тихий священик вирішив бути місіонером?
Єпископ подякував, але сказав в упор: «Працювати треба над собою -
Великі знання маєш, але ніхто знати не буде! Говори голосніше».

8. Раніше ще в Саратову, довідався я, що Камчатка чекає.
Єпископ підтвердив, але додав: «Сахалін, Хабаровськ
Там оселишся (хворому священикові треба допомогти)».
Потім додалися й Чита, й ці зачаровані слова

9. Повторюю у своїх молитвах, адже там серце залишилося,
Там декабристи залишили кості разом з багатьма поляками,
Там Достоєвський спостерігав чванливих поляків зі злістю
І не простив їх ніколи... досить почитати його книжки.

10. Туди друзі Міцкевича пішки йшли й Пилсудський зуби втратив,
Там його старший брат Броніслав аборигенів вивчав,
Там Пан Дибовський виявив у Дарсуні лікувальні води,
Там страждав теж вождь Бєнєвський, але створив корабель й утік.

11. Росія, батьківщина моя, чверть життя моєї взяла ти,
Не була любов моя взаємною, напевно я не заслужив.
Сьогодні в малій кімнаті в Японії у священика Едварда
Сиджу й спостерігаю раптом: Японія - чудове місто Кавасакі!

 

Японія


1. Багатолюдно як у Ростові або у Варшаві, але вулички вужчі.
І хатки скромніші, хоча багаті колись жили отут пролетарі.
Каплиця теж здається маленькою як у Батайську й народу мало,
Все-таки рахувати не треба, чекаємо терпляче, даруючи свідчення.

2. Японія Шинто, буддійська Японія, прийняла мене зі співчуттям,
Можливо потрібний їм такий місіонер-сирота, не колонізатор гордий.
Отець Едвард, хазяїн мій, проголошує Ісуса, коли в дорозі
Сміється голосно й змушує сміятися мовчазних японців.

3. От він просив мене писати, щоб залишилося на папері,
І в той же час із газети схоже прохання із Ченстохови,
Може спробую по-дитячому: казково й просто,
Нехай довідаються земляки причину: через що женуть із Росії.

 

Епілог


Хоча приводів 5 або 50, всі вони не злочинні:
Те що народилася людина поетом, і що їм був всю семінарію -
Жити творчо важливіше ніж хліб їсти,
Так теж органісти говорять і воліють співати, адже хто співає,
Той вже тричі до сита поїв.
І розповім про моїх братів, двох янкесів з Хабаровська,
Що їх викинули знущально в білих рукавичках.
А тепер моліться, братії і сестри, за мене сироту-базіку,
Щоб за всі ці віршики не був викинутий з Японії



О. Ярослав Вишневський, Кавасакі, Японія

Жовтень 2002

Losowe / Random

JSN Epic is designed by JoomlaShine.com